Краєць
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:06, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Краєць, -йця, м. Кусокъ. Хліба не стало, випросив був краєць у чоловіка. Мир. ХРВ. 216. См. Окраєць.