Цибок

Цибок, цибук, -бка, м. Стебель лука (стрѣлка). Як пересхне цибуля зімою та посадити, то у цибки піде. Лебед. у.

Сучасні словники

Цибок - стебло цибулі, висадженої на насіння; стрілка, безлисте тонке стебло рослини з суцвіттям угорі; ЦИБУ́К розм.,ЦИБО́К розм. (стрілка цибулі). Озима пшениця, густа та листата, стеблина в стеблину, з набубнявілими вже стрілками, готова скоро заколоситися, котилася вдалечінь до далекого обрію (Г. Коцюба). По невеличких огородах.. дерлися угору цибульні цибки (Мирний, IV, 1955, 205); Як пересхне цибуля зімою та посадити, то у цибки піде..

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 206.