Харчати

Харчати, -чу, -чиш, гл. Хрипѣть, трудно дышать. Брати аж харчать сплять. Мнж. 26. Де упали, там заснули, сопли, харчали і хропли. Котл. Ен. І. 21.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Те саме, що хрипіти. Переляканий осавула тільки харчав під Кавуном (Нечуй-Левицький, II, 1956, 203); Гошка прибичовує його [теля] коло полудрабка так, що воно харчить і крутить головою. — Попусти, — просить Йонька, — задавиться (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 517); — Занедужав чоловік, третій день груди заложило, харчить, стогне, в жару качається (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 282); * Образно. Міни харчали, як люті пси, і шматували воду, піднімали до темного неба чудернацькі смерчі (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 237); // Говорити з хрипом, сиплим голосом. — В камеру! В камеру! — харчить Геллерфорт. Поліцаї хапають Тамару з ослона і тягнуть до порога (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 148).

2. Видавати хриплі звуки при диханні під час сну; хропти. Зосталися самі п'яниці. Той харчав, звалившись під лавкою; той сидів, обпершись спиною об косяк вікна (Панас Мирний, I, 1949, 259); Рудий, бородатий еврей спав, схиливши голову на груди, аж харчав (Степан Васильченко, I, 1959, 188). ХРИПІ́ТИ (видавати горлом хрипкі звуки; говорити хрипко), ХАРЧА́ТИрозм.,ХАВЧА́ТИрозм.,РИПІ́ТИ розм. Цигуля з Юхимом .. витягли Невкипілого. Він бився в руках і не міг крикнути, лише хрипів, зціпивши зуби (А. Головко); - Це ти, Шовкун? - озвався якийсь вершник у темряві.. По голосу не можна було впізнати, хто це такий, бо вершник хрипів (О. Гончар); - Пустіть!.. Я їм голови позриваю!.. Повбиваю!.. Потрощу!.. Пустіть! - Далі вже й слова не міг сказати, тільки харчав (Б. Грінченко); Зачав мій Шпак пісні виводить, - Та ні - зовсім не те виходить: Хоч вельми-дуже запищить, Хоч не до прикладу хавчить (Л. Глібов); Обома руками він держався за кляпи сурдута Хоми і теліпав свойого помічника.., риплячи ненастанно: - Арештувати його! (І. Франко).

Ілюстрації