Харчати, -чу, -чиш, гл. Хрипѣть, трудно дышать. Брати аж харчать сплять. Мнж. 26. Де упали, там заснули, сопли, харчали і хропли. Котл. Ен. І. 21.
Тлумачення слова у сучасних словниках