Шерстень

Шерстень, -стня, м. = Шершень. Дивиться він, аж над дорогою гніздо шерстнів. Чуб. II. 316.

Сучасні словники

Шерстень= ше́ршень (Vespa) — рід суспільних жалячих перетинчастокрилих комах надродини справжніх ос та підродини паперових ос.

Рід нараховує 23 види, розповсюджених здебільшого в Південно-Східній Азії: Китаї, В'єтнамі, Таїланді, Індонезії, а також у Східній Індії. Найбільш відомий шершень звичайний (Vespa crabro), розповсюджений в Україні, в усій Європі, в Північно-Східній Азії, довжиною близько 20-30 мм.

Справжні шершні складають рід Vespa, і відрізняються від інших представників осиної родини шириною верхівки голови (частиною голови позаду очей), яка у шершнів є пропорційно більшою. Крім того, шершні відрізняються і округленим черевцем спереду (черевною порожниною в задній частині талії). У спокої передні крила складаються уздовж спини.

Як і інші представники родини, шершні будують великі паперові гнізда, що налічують у деяких видів до 10 ярусів стільників. На відміну від інших ос, матеріал для споруди шершні збирають з гнилих пеньків і гілочок беріз, тому їхні гнізда не сірого, а бурого кольору. Гніздяться в дуплах, на горищах, у тропіках гнізда підвішують до гілок дерев. Для живлення личинок ловлять мух, бджіл, нерідко атакують ос, дрібніших за розміром. Дорослі комахи живляться речовинами, що містять велику кількість цукру (сік фруктів, виділення попелиць, нектар і т. п.).

На осах виду Vespa analis паразитують представники родини Stylopidae із ряду віялокрилих (Strepsiptera).

Поширення

Шершні мешкають переважно в Північній півкулі. Найбільш відомий шершень звичайний (Vespa crabro), поширений в Європі (за винятком територій, що лежать на північ від 63-й паралелі). Це єдиний вид, що живе в Північній Америці, в Україні і в європейській частині Російської федерації (крім віддалених районів Крайньої Півночі). На сході ареал проживання даного виду простягається на Урал і до Сибіру (виявлений в околицях Ханти-Мансійська). У певних областях знаходиться під загрозою зникнення і потребує охорони. У Північну Америку європейський шершень звичайний був ввезений випадково в середині XIX століття, де і мешкає до сьогодні приблизно в тих же широтах, що і в Європі, але в західній частині Північної Америки ніколи не зустрічався. В Азії європейський шершень водиться в Південному Сибірі, а також у північній і східній частинах Китаю.

Гігантський азійський шершень (Vespa mandarinia) живе в Приморському краї, Китаї, Кореї, Тайвані, Камбоджі, Лаосі, Таїланді, В'єтнамі, Індокитаї, Індії, Непалі, на Шрі-Ланці, але найбільш поширений у горах Японії, де він відомий як величезний «горобець-бджола» (судзумебаті). Крім того, величезний азійський шершень зустрічається у напівсухих субтропічних районах Центральної Азії (Іран, Туреччина, Афганістан, Оман, Пакистан, Туркменістан, Узбекистан, Таджикистан), Південної Європи (Італія, Мальта, Албанія, Румунія, Греція, Болгарія, Кіпр), в Північній Африці (Алжир, Лівія, Єгипет, Судан, Еритрея, Сомалі), по берегах Аденської затоки і на Близькому Сході. А ще це єдиний вид, представлений на Мадагаскарі.

По всій тропічній Азії, а також у Франції та Іспанії зустрічаються азійські хижі оси (Vespa velutina), що будують гнізда відкрито на гілках дерев і полюють на бджіл.

Небезпечний укус

Наслідки укусу шершня залежать від реакції організму та можуть бути різними. Отрута звичайних шершнів менш токсична, ніж бджолина, жало після укусу не залишається в рані, але шершень може завдати декілька ужалень поспіль. Велика кількість отрути шершня викликає досить серйозне запалення. За високої індивідуальної чутливості (алергії) наслідки можуть бути важчими, а за великої кількості укусів, можливий летальний кінець. Ці комахи не сприймають людину природним ворогом, жалять захищаючи гніздо, своє життя.

Якщо біля гнізда було убито шершня, він може вивільняти феромони, які здатні спонукати до агресії інших шершнів. Матеріали, які торкалися до цих феромонів, такі як одяг, шкіра та інше, також можуть провокувати агресію, так само як і певні харчові ароматизатори, такі як бананові та яблучні, й аромати, що містять С5-спирти і складні ефіри С10.

Шершні дуже полюбляють їсти перестиглі фрукти і можуть задля цього повністю в них занурюватися. Якщо випадково зірвати цей фрукт і потурбувати комаху, можна наразитися на укус.

Якщо ненароком стурбувати гніздо українських шершнів, наприклад, у дуплі старого дерева (випадково ударити стовбур ногою, абощо), комахи згодом вилітають, роблять коло, визначають «ворога» і здатні переслідувати його декілька десятків метрів, але, вжаливши та переконавшись, що неприятель віддалився від їхньої домівки, найчастіше повертаються назад. Зазвичай, у таких випадках, можуть вилетіти один-два охоронці, які розвивають велику швидкість і, з розгону, жалять жертву, найчастіше, в голову, або шию (світлі місця). Тож, за наявності в одязі світлого коміру, та прикривши ним шию, з великою ймовірністю, можна припустити, що комаха з льоту вдарить у комір або каптур, та з сприймаючи свою функцію захисту виконаною, повернеться до гнізда. Якщо ж атака припаде на обличчя (щелепу), можна втратити рівновагу і впасти, як після кросу здібного боксера — звичайно не завдяки кінетичній енергії чи імпульсу руху шершня, а радше через реакцію нервової системи на раптове впорскування отрути у м'язи — відомо, що у її складі є нейромедіатор ацетилхолін.

Види

Vespa affinis

Vespa analis

Vespa auraria

Vespa basalis

Vespa bellicosa

Vespa bicincta

Vespa bicolor

Vespa binghami

Vespa crabro

†Vespa dasypodia

Vespa ducalis

Vespa dybowskii

Vespa fervida

Vespa fumida

Vespa luctuosa

Vespa mandarinia

Vespa mocsaryana

Vespa multimaculata

Vespa orientalis

Vespa philippinensis

Vespa simillima

Vespa soror

Vespa tropica

Vespa velutina

Vespa vivax

Ілюстрації

Зовнішні посилання

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C