Деркачик

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:26, 16 листопада 2019; Ksdidkovska.fpmv19 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Деркачик, -ка, м. Ум. отъ деркач.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ДЕРКАЧ1, а, ч. Невеликий перелітний птах з жовтувато-бурим оперенням, який відзначається характерним скрипучим криком. Не співає соловейко, Лиш деркач дере, Вмерла вже весна кохана, Жаль мене бере (Дн. Чайка, Тв., 1960, 347); Висока трава чіплялася за ноги, скрипів деркач, кумкали жаби, але Сава Петрович нічого цього не помічав (Донч., VI, 1957, 175); *У порівн. Брехач - як деркач: усе дерчить (Укр.. присл.., 1955, 189).

ДЕРКАЧ2, а, ч. 1. Стертий віник. Весела загадка сміється, Що із брехні спекла калач, - Як свіжий - віником він зветься, А як пристаріє - деркач (Гл., Вибр., 1957, 317); Він.. пильно обтрусив старим деркачем великі й довгі, аж за коліно, чоботи й пішов до хати (Епік, Тв., 1958, 395); * У порівн. Посіклася пишна грива, Мов деркач зробився хвіст (Воскр., З перцем!, 1957, 62).

Ілюстрації

1.jpg Деркач-птах-12x 12c524.jpg I.jpg 241355 4.jpeg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник.ua

Зовнішні посилання