Лисичка

Лисичка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лисиця. 2) Раст. Agaricus Cantharellus. ЗЮЗО. І. 110.

Сучасні словники

1. Зменш.-пестл. до лисиця. У тихому гаю Лисичка щастя мала, Як у своїм добрі жила, гуляла (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 125); Лисичка з ліщини зирнула, А зайчик за сосну сховався (Ігор Муратов, Хороші сусіди, 1948, 44); [Басилина:] Бач, яка лисичка. Іди ж ото і не базікай мені отут! (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 300); На замурованих шибках іскряться лисички од морозу (Григорій Косинка, Новели, 1962, 20); * У порівняннях. [Арсен:] Ви що ж, гадали, що лисичкою одкрутитесь? Е, ні. Так не вийде, ні! (Захар Мороз, П'єси, 1959, 291). Лисичка-сестричка — персонаж народних казок. — Лисичко-сестричко, куди вандрувала І що там нового у світі чувала? (Іван Франко, XIII, 1954, 259).

2. тільки мн. Веселі іскорки в очах. Раптом у лукавих очах пробігли дві хитрі лисички. Ще й додала інтимним шепотом: — Не цурайтеся (Андрій Головко, II, 1957, 490).

3.Лиси́чка-сестри́чка — персонаж народних казок. — Лисичко-сестричко, куди вандрувала І що там нового у світі чувала? (Фр., XIII, 1954, 259).

4.ЛИСИЧКА, жін. Їстівний гриб жовтого кольору.

Ілюстрації

x140px

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

245-100313-02.jpg