Зичливо
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:04, 16 листопада 2019; Vstahaiev.fpmv19 (обговорення • внесок)
Зичливо, нар. Доброжелательно.
ЗИЧЛИ́ВО. Присл. до зичливий. [Фауст:] Вона вщасливить всю державу, Зичливо дбаючи про всіх (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 372); — Вони довго і ніби зичливо придивлялись до мене (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 396).
Доброзичлива, доброзичлива, доброзичливе; доброзичливий, доброзичлива, доброзичливо (кніжн.). Розташований на користь кого-небудь, дружній, доброзичливий. Ми зустріли самий доброзичливий прийом. Доброзичлива рецензія.
