Яйкати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:46, 16 листопада 2019; Aymytkalenna.fpmv19 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Я́йкати, -каю, -єш, гл. Скаржитися, нарікати. Викрикувати, промовляти "яй". исловлювати невдоволення з приводу неприємностей, болю, горя, чиєїсь поведінки і т. ін. бі́дкатися висловлювати жаль, скаржитися, жалітися, плакатися. жа́луватися (розм.) жалкува́тися (діал.) жалі́тися висловлювати невдоволення ким-, чим-небудь; скаржитися. кво́литися (розм.) коро́ди́тися (розм.) марикува́ти (діал.) наріка́ти (тільки недок., на кого, що і без дод., із спол. сл.) висловлювати незадоволення ким-, чим-небудь, прикрість з приводу чогось; ремствувати, скаржитися. ни́ти (розм.) набридливо скаржитися. ну́ди́ти (розм.) па́дькати (діал.) па́дькатися (діал.) скаржитися на біль, утому. падкува́ти (діал.) пла́кати (підсил.) пла́катися (підсил. розм.) ре́мствувати виявляти невдоволення ким-, чим-небудь, нарікати на когось, щось. ски́глити (розм.) скі́млити (розм.) стогна́ти (підсил.) . Висловлювати незадоволення чим-небудь; нарікати на неприємності, біль, горе і т. ін.; ремствувати. Молода дружина Кармелева.. не скаржиться нікому, що в неї там на серці й на душі (Марко Вовчок, I, 1955, 355); Йому, одному йому одкривала вона серце... Вона скаржилась йому на своє життя, безбарвне, бліде (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 332); Мати скаржилась на батька. Зовсім зледащів той (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 323); Хлопець усе скаржиться, що мерзне (Гнат Хоткевич, I, 1966, 167); Прокинувшись уранці, він скаржився на біль у голові, на нудоту (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 49); Воронцов ніколи не скаржився, а йому скаржилися всі, і він сам це вважав цілком нормальним (Олесь Гончар, III, 1959, 20); * Образно. Шурхотіли камінці під колесами авто, мотор стогнав і скаржився на важку дорогу (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 275).

Скаржитися на долю — висловлювати невдоволення своїм життям, обставинами, що склалися, і т. ін. Нащо от хазяйка — у добрі та в достатках — ай та скаржиться на свою долю, нарікає на неї... (Панас Мирний, III, 1954, 116); Сміюсь я, жартую, співаю, Не скаржусь на долю зовсім І б'ю по розірваних струнах На серці моїм (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 97); Скаржитися на здоров'я — мати погане самопочуття, почувати себе хворим. Люба мамочко!.. Коли я которий [який] день поводжуся як слід, то не можу скаржитись на здоров'я (Леся Українка, V, 1956, 238); — На здоров'я, молодий чоловіче, не скаржусь, — відсік Левко Іванович (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 275).

2. Подавати скаргу (у 2 знач.) куди-небудь на когось; оскаржувати. Почтмейстер [поштмейстер] роздер конверт і конфіскував ті нещасні .. вирізки.. Звісно, я зажадав протоколу і буду скаржитися (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 250); Йонька.., крутнувшись на місці, гайнув полтавським шляхом прямо в Зіньків — скаржитися в райвиконком (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 92). --Аліна Юріївна (обговорення) 14:46, 16 листопада 2019 (EET)