Беззаконний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:14, 16 листопада 2019; Vmkovbasa.fpmv19 (обговорення • внесок)
Беззаконний, -а, -е. Беззаконный. Чуб. І. 85. Укажу я беззаконним твої праведні путі. К. Псал. 16.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
БЕЗЗАКО́ННИЙ, а, е. Який суперечить установленим законам; протизаконний. — Наш великий інквізитор. Віри стовп і оборона, Перед ним не може скритись Навіть думка беззаконна (Володимир Самійленко, I, 1958, 193); // Який іде всупереч вимогам моралі, справедливості. Свій суд беззаконний над вами Катюги-судді вирікали, і ви На смерть волочили кайдани (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 280).
Порушення правового порядку, законів, установлених у певному суспільстві, державі, в певну епоху.