Цільба

Цільба, -би, ж. Исцѣленіе. Прийми від нас, Богомати, цюю похвалу, що даруєш цільбу злоту стару і малу. Чуб. І. 165.( у церковному значенні) -и, ж. , діал. Одужання. Дія і стан за знач. одужати. Породіллям пани давали тільки три дні вольного часу на цільбу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 187); — В медичній школі мене вчили за всяких умов поводитися з хворими так, щоб ні на секунду не зникала в них упевненість у своїй цільбі (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 185). --Аліна Юріївна (обговорення) 13:59, 16 листопада 2019 (EET)