Молодюк
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:58, 16 листопада 2019; Ahshulzhenko.fpmv19 (обговорення • внесок)
Молодю́к, -ка, м. Младенецъ. Рисю, рисю, молодюк плаче, молодюк плаче їсти хоче. Рудч. Ск. II. 53.
Зміст
Сучасні словники
Мала дитина. — А щодо опікунства над цими малюками, — сказав суддя, звертаючись до господаря, — то мусите звертатись до опікунчого [опікунського] суду (Фр., VI, 1951, 199); Малюки обсіли ночви, руками хлюпались у теплому купелі і бризкали на рожеве тільце найменшого братика (Чорн., Визвол. земля, 1959, 183); // Молодший школяр. Старшокласники йшли поважно, про щось перемовляючись, а малюки ідуть-ідуть та й спиняться, посперечаються або заведуть якусь гру і вже тільки згодом, опам’ятавшись, кинуться бігцем до школи (Збан., Переджнив’я, 1955, 156).
Ілюстрації
| x140px | 
|
|
|
