Котюга
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:00, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Котю́га, -ги, м. 1) Ув. отъ кіт. Стар як котюга, а бреше як щеня. Ном. № 6905. Невже котюга знов думає про сало? К. ЧР. 289. 2) Собака домашняя (у гуцуловъ). Вх. Пч. І. 16. Котюга забрехала. Шух. І. 89.