М’якуватий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:36, 16 листопада 2019; Koziborova.fpmv19 (обговорення • внесок)
М’якуватий и мнякува́тий, -а, -е. Мягковатый. Павлогр. у.
М'ЯКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи м'який. Охопив [Тимофій] рукою ще м'якуваті плечі Дмитра, пригорнув до себе, струсонув (Михайло Стельмах, II, 1962, 41).
Північноамериканський м'якуватий. Дерева висотою до 5 метрів. Листя середнього розміру. На пагонах рідкі великі колючки (до 6 см. довжиною).
* який угинається, подається при дотику, натискуванні тощо. ◆ І з журби та втоми хутко // Я на мох м’який схилився Heinrich Heine, перекл. Лесі Українки, «Атта Троль»
- який при натискуванні або обробці легко змінює форму, гнеться й т. ін.
- перен. який не містить у собі нічого різкого, неприємного, дратівливого; приємний для ока, слуху.
- перен. який має невиразні, розпливчасті риси, межі чогось.
- перен. який легко піддається впливові.