Котити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:59, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Коти́ти, -чу́, -тиш, гл. Катить. Лід кріпкий, хоч гармати поти. Ном. Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем. Шевч. 82.