Сваття
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:10, 15 листопада 2019; Asstepanenko.fpmv19 (обговорення • внесок)
Сваття, -тя, с. соб. отъ сват. Не сміхом сваття, не сміхом. Ном. № 12651.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Сваття, тя, с. соб. отъ сват. (Не сміхом сваття, не сміхом.)
Сваття - іменник, середній рід, істота, тільки однина (збірне)
Називний - Сваття
Родовий - Сваття
Давальний- Сваттю
Знахідний- Сваття
Орудний - Сваттям
Місцевий- На/у сватті
Кличний - Сваття!
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 104.
Зовнішні посилання
<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/53456-svattja.html" title="СВАТТЯ. Словник української мови Б.Грінченка.">СВАТТЯ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>
