Сирець

Сирець, -рцю, м. 1) Ум. отъ сир. Шух. І. 203. Сирцем присипають, в масличко вмочають. Мет. 163. 2) Невыжженный кирпичъ. Екатерин. г.

Сучасні словники

СИРЕЦЬ1, рцю, ч., рідко. Зменш.-пестл. до сир. СИРЕЦЬ2, рцю, ч. Не до кінця вироблений або неочищений продукт; напівфабрикат, сировина. В результаті проминання трести одержується продукт, який зветься сирцем (Техн. культ., 1956, 116); Попід горою примостилася піч для обпалювання, а збоку - довга повітка для сушки й схову сирцю й готової цегли (Десняк, II, 1955, 468).

Ілюстрації

[[Зображення:|8cdf98aa7b86cd1a894459d9f136ad4a.jpgx240px]]