Однісінький
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:53, 14 листопада 2019; Ivhamchuk.if19 (обговорення • внесок)
Однісінький, -а, -е. Только одинъ, единственный. Пливе чоловік день, пливе і другий не видно ні однісінького корабля. Рудч. Ск. II. 19. http://sum.in.ua/
ОДНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Зовсім, абсолютно один. А й до мене Ганна Антонівна дітей вчили, — років.. двадцять ще до мене. Арифметика чимала — сорок років, як однісінький день (Юрій Яновський, I, 1954, 25); — Відпустіть мене, в мене дитина лишилась однісінька, — плакала Галя (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 58).
Один-однісінький; Одним однісінький див. один.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 632.
