Ковть!
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:48, 14 листопада 2019; Aphrabovska.fpmv19 (обговорення • внесок)
Ковть! меж., выражающее глотаніе. Сосниц. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках КОВТЬ, виг.
1. Звуконаслідування, що означає звук ковтання.
2. розм. Уживається як присудок за знач. ковтнути 1. «В дрізочки люльки! На смітник тютюн!» А по тім наказі хто нишком закурить — нехай і сам верховода — то зачує, ніби щось шелеснуло, зараз люльку ковть! (Марко Вовчок, VI, 1956, 278).