Косатарь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:55, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Косатарь, -ря, м. Эпитетъ селезня: имѣющій косиці. См. Косиця 3. Качурекосатарю, Марусини проматарю, проси своїх гостей. Чуб. IV. 201.