Тук
Тук, -ка, м. 1) Жиръ. Туком уста їх захрясли. К. Псал. 145. 2) Плодородіе, изобиліе. Вінцем благим вінчаєш літо, де ступиш, туком наповняєш. К. Псал. 145. Упивсь від тука цієї господи. Ном. № 12042.
Тлумачення із "Словника української мови"*
ТУК, у, ч . 1. с. г., перев. мн. Мінеральні добрива. З розвитком хімічної промисловості виробництво туків день у день зростає (Хлібороб Укр., 1, 1964, 27). 2. заст. Перегній, органічне добриво. Є й пагорки там [на острові] виноградні. Є й для ріллі рівнина, де з засіву можна багатий Вчасно зібрати врожай, бо в грунті там досить є туку (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 158). 3. заст. Жир, сало. Організм може втратити весь тук, половину білків й лишитися живим. Втрата ж води на 10 відсотків - смертельна! (Літ. Укр., 18.IX 1967, 2).