Лежник

Ле́жник, -ка, м. 1) Боровъ дымовой трубы? «Любимымъ мѣстопребываніемъ «вихованця» есть «ле́жник», на чердакѣ». Чуб. І. 208. 2) Ле́жники справляти = Лежня справляти. О. 1862. III. 20.

Сучасні словники

Ле́жник, -ка, м. 1) Боровъ дымовой трубы? «Любимымъ мѣстопребываніемъ «вихованця» есть «ле́жник», на чердакѣ». Чуб. І. 208. 2) ле́жники справляти = лежня справляти. О. 1862. III. 20.

лежник - іменник, чоловічий рід, неістота

                              ОДНИНА	     МНОЖИНА

               Називний  лежник	     лежники

               Родовий	  лежника	     лежників

               Давальний лежникові,лежнику  лежникам

               Знахідний лежник	     лежники

               Орудний	  лежником	     лежниками

               Місцевий  на/у лежнику	     на/у лежниках

               Кличний	  лежнику	     лежники

Ілюстрації

Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 353.

Зовнішні посилання

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26070-lezhnyk.html

https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA