Старіти

Старіти, -рію, -єш, гл. Старѣть, стариться. Чоловік старіє, а чортяка під бік. Ном. № 8694.

Академічний тлумачний словник

СТАРІТИ, старію, старієш, недок.

1. Ставати старим (у 1, 3 знач.) або старішим. [Храпко:] Та вже, правду кажучи, — і старіти потроху я став, одставати почав (Панас Мирний, V, 1955, 171); — Мариня, видно, вже зовсім старіє, якщо сприймав всерйоз цей дурненький жарт, — кидав їй зі злістю Зоня (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 511); Ішов час. Старіла, батракуючи на полях у графа Шенборна, вдова Терезія (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 64); Дуби старіють непомітно, Не те що ясени тендітні (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 16); * У порівняннях. — Сиділи ми при згаслому багатті усі гуртом,.. чорний вугіль сивизною вкривався, наче старів (Леся Українка, I, 1951, 293).

2. Ставати застарілим. Тільки пісня не старіє, така все юна, як колись (Володимир Сосюра, Щоб сади.., 1947, 123); Для самокритичного і вимогливого Самійленка власні твори старіли швидше, ніж вони могли дійти до друкарського верстата (Радянське літературознавство, 12, 1966, 61).

3. спец. Змінювати свої форми і властивості під впливом різних фізико-хімічних умов або з бігом часу. Витрачаючи свою ядерну енергію, зірки поступово старіють (Наука і життя, 4, 1963, 37); Фотоматеріали під час зберігання «старіють», що виявляється у зменшенні світлочутливості і коефіцієнта контрастності (Довідник фотолюбителя, 1959, 33).

Словник відмінків

Інфінітив ста́рі́ти

  однина множина 

Наказовий спосіб 1 особа ста́рі́ймо 2 особа ста́рі́й ста́рі́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа ста́рі́тиму ста́рі́тимемо, ста́рі́тимем 2 особа ста́рі́тимеш ста́рі́тимете 3 особа ста́рі́тиме ста́рі́тимуть ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа ста́рі́ю ста́рі́ємо, ста́рі́єм 2 особа ста́рі́єш ста́рі́єте 3 особа ста́рі́є ста́рі́ють Активний дієприкметник ста́рі́ючий Дієприслівник ста́рі́ючи МИНУЛИЙ ЧАС чол. р. ста́рі́в ста́рі́ли жін. р. ста́рі́ла сер. р. ста́рі́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник ста́рі́вши

Словник синонімів

ПОСТА́РІ́ТИ (стати старим, старшим), ПОСТАРІ́ШАТИ, ЗІСТА́РІТИ[ЗСТА́РІТИ], ПОСТА́РИТИСЯ, ЗІСТА́РІТИСЯ[ЗОСТА́РІТИСЯ][ЗСТА́РІТИСЯ]розм., ЗІСТА́РИТИСЯ[ЗОСТА́РИТИСЯ][ЗСТА́РИТИСЯ]розм., ПОСТА́РІ́ТИСЯрозм., ПРИСТА́РІТИрозм., ПРИСТА́РІТИСЯрозм., ПІДТОПТА́ТИСЯрозм., ПОБА́БЧИТИСЯрозм., ОДРЯХЛІ́ТИзаст., ОДРЯ́ХНУТИзаст. (стати немічним у старості); ВІДЦВІСТИ́ (стати старшим, старим, втрачаючи красу). - Недок.: ста́рі́ти, старі́шати, ста́ритися, ста́рі́тися, дряхлі́ти, відцвіта́ти. За ті страшні дні вона змізерніла, змарніла, постаріла (І. Нечуй-Левицький); Покинули хлопці своїх милих дівчат, посідали на панські і казенні коні, постарішали в боях (М. Стельмах); Була швиденька, наче вітрець у полі, а стала тиха, наче зстаріла... (Марко Вовчок); Обоє постарились (Словник Б. Грінченка); Шепелява Марія зістарілась, посивіла, бо Гнат не присилав старостів (казка); [Галя:] Швидко зостарієтесь, як усе будете знати (Панас Мирний); - На сто літ зістарилася [Параска] за ці кілька років (В. Дрозд); Голубонько моя, сестричко, скажи мені, яке тобі горе, що тобі сталося, що ти зблідла та постарілася так? (Л. Яновська); Як я пристарів, зуби з рота повипадали (Словник Б. Грінченка); За днями дні летіли і минали; Пристарілось і те, що змолоду цвіло (Л. Глібов); - Як він змінився за останній час, одряхлів, - подумав Андрій, оглядаючи Бойченка, поки той розмовляв з Савицьким (О. Гуреїв); Одрях старий, і покривали Многими ризами його (Т. Шевченко). СТА́РІ́ТИ (ставати застарілим для даного часу, періоду), ЗАСТАРІВА́ТИ, СТА́РІ́ТИСЯ. - Док.: застарі́ти. Логіка науково-технічного прогресу жорстка: кожна розробка потребує оперативної перевірки, інакше вона старіє; привабливе й перспективне сьогодні стає непотрібним завтра (з газети); Довго тягнути з новою машиною не випадає, за якийсь десяток років вона морально застаріває (з журналу); Щасливий мелодист, не застаріти Твоїм пісням - вони нові весь час! (В. Мисик).

Словник антонімів

СТАРИЙ

Який має багато років, похилого віку.

МОЛОДИЙ

Який має небагато років, юний.

Старий, а, е ~  молодий, а, е батько, вдівець, вигляд, вовк, дерево, дівка, дружина, корова, листя, людина, пагіння, парубок, тітка. Старий, а, е бабуся, дідусь, дядько, тітка ~  молодий, а, е дівчина, донька, зять, невістка, обличчя, парубок. Бути, залишатися, ставати, уважатися старим ~  молодим. Досить, дуже, зовсім, цілком старий ~  молодий. У знач. ім.: Старий, а, е - людина, яка прожила багато років ~  молодий, а, е - людина, яка прожила небагато років. 
Молоде орля, та вище старого літає. Молодий кінь - до бою, а старий - до гною (Народні прислів’я).  Оддай же мене, моя мамо, Та не за старого, Оддай мене, моє серце, Та за молодого (Т. Шевченко).  Літа йшли-минали, старе старілося, молоде росло (Панас Мирний).  Якщо не можеш бути вічно юним, То з молоду не будь старим бодай (Д. Павличко). 
Старенький ~молоденький, старики ~молодь, старість ~молодість //юність, старіти ~молодіти Пор. ще: СТАРИЙ ~ МАЛИЙ