Тупотня
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:03, 12 листопада 2019; Pprybak.fpmv19 (обговорення • внесок)
Тупотня, -ні, ж. Топотъ ногами, ходьба. Тут ржання кінське з тупотнею. Котл. Ен. V. 63. Почули вони позад себе гомін і тупотню. Стор. МПр. 119.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
