Оженяний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:49, 12 листопада 2019; Aayanishevska.fpmv19 (обговорення • внесок)
Оже́няний, -а, -е. = Оженений. Ой приїхав козаченько з України не оженяний. Грин. III. 681.
Зміст
Сучасні словники
ОЖЕ́НЯНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до оженити. У мене один син нежонатий, а другий оженяний ; Недавно оженяний син тримав одною рукою попід шию молоду жінку (Мирослав Ірчан, II, 1958, 10).
- Гарно вдівається. Сірожа роботяща дитина, путній, ой путній хлопець, — розповідає сусідка Марія. — Тіко шо не оженяний до сих пір.
їхав козаченько з України не оженяний.
Ілюстрації
|
|
|
|
