Ханька

Ханька, -ки, ж. 1) Родъ небольшой тыквы. 2) Ханьки м’яти. Ничего не дѣлать. Йому б тільки на лавці ханьки м’яти. Константиногр. у. Ханьки мнеш, бо діла нема. Ном. № 10954. 3) Роспустити ханьки. Разговориться, розболтаться (грубо). Як распустить свої ханьки, так і за день не переслухаєш. Ком. Пр. № 39. ХА́НЬКА, и, жін., заст. Гарбуз. * У порівняннях. Креснули, вдарили копита, шаблі схрестились... Кров за кров! Я чорну голову бандита, неначе ханьку, розколов (Володимир Сосюра, II, 1958, 424). ♦ Розпустити ханьки — почати багато говорити; розбалакатися. Як розпустить свої ханьки, так і за день не переслухаєш (Словник Грінченка); Ханьки м'яти: а) нічого не робити. — Схаменись лишень, блазню! Треба діло робити, а не ханьки мняти [м'яти] (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 203); Йому б тільки на лавці ханьки м'яти (Словник Грінченка); б) зволікати з чимсь. — Чому не йдете вінчатись? Але затого вийдуть з вутрені [утрені], і молода з дружками давно жде, а вони тут ханьки мнуть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 215); — Не хочу я, батечку, ні пана, ні попа. — А кого ж? — запитав старий грізно. Дівчина почервоніла, мовчить, тільки труситься. — Не мни багато ханьки, а скажи, що хочеш Василя Зарічука, та й годі! (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 140); в) (за ким, біля кого) домагатися чиєїсь прихильності, упадати за ким-небудь. [Хівря:] Кажуть, що нібито Павло за Варкою Гупаленковою почав ханьки мняти [м'яти]?.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 374); Софрон, дивіться, почав ханьки м'яти біля якихось есерів (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 172).

ха́нька плід гарбуза

гарбу́з плід гарбуза.

Відмінювання

відмінок однина множина

називний ха́нька ха́ньки

родовий ха́ньки ха́ньок

давальний ха́ньці ха́нькам

знахідний ха́ньку ха́ньки

орудний ха́нькою ха́ньками

місцевий на/у ха́ньці на/у ха́ньках

кличний ха́нько* ха́ньки*