Лопушник
Лопушник, -ка, м. 1) = Лопу́х. ЗЮЗО. І. 112. 2) — водяний. Раст. Nymphaea alba. ЗЮЗО. І. 129.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1)ЛОПУ́Х, а, чол.
1. Бур'ян родини складноцвітих із широкими листками і чіпким суцвіттям з колючками; реп'ях. Лопух розстилав своє широке зелене листя (Панас Мирний, I, 1954, 255); У низинах, залитих водою, витикався лапатий лопух (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 361); // тільки мн. Зарості цієї рослини. Стежка лагідно здіймалася вгору і пропадала місцями в густих лопухах (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 394); Висадився [дід] десантом.. та за хлівом у лопухах і замаскувався (Остап Вишня, I, 1956, 253); // Лист цієї рослини. Лопух зорвала і накрила, Неначе бриликом, свою, Свою головоньку смутную (Тарас Шевченко, II, 1953, 307); * У порівняннях. — А ти чого вуха, мов лопухи на смітнику, розвісила? (Михайло Стельмах, I, 1962, 110).
2. перен., фам. Про некмітливу людину. — Лопухом я буду, а не комсомольцем, коли не вирву Раю з пазурів секти! (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 118).
Ілюстрації
|
|
|
|
