Коріння
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:48, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Корі́ння, -ня, м. соб. 1) Коренья. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума. В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля. К. ЧР. 2) Пряности. Желех. Ум. Коріннячко. Щоб ті сади висохли аж до коріннячка. Чуб.
