Рухати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:18, 8 листопада 2019; Avrudenko.fpmv19 (обговорення • внесок)
Рухати, -хаю, -єш, сов. в. ру́хнути, -ну, -неш, гл. 1) = Рушати, рушити 1. Гн. II. 182. 2) = Рушати, рушити 2. Грин. III. 584 На Варуха, як земля рухи. Драг. 11. Заходились рухати до господи. Грин. II. 275. Мов би наввипередки з кимсь рухнув додому. Грин. II. 334. 3) Только сов. в. Приняться, начать. Дядина як рухнула плакати. Пирят. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
