Лабка

Ла́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ла́ба. 2) Ножка въ ступі. Шух. І. 161, 162. 3) Одинъ изъ двухъ столбиковъ, деревянныхъ или желѣзныхъ, поддерживающихъ на припічку комін въ гуцульской печи. Шух. 1. 95. 4) Куреча лабка. Раст. Lycopodium. Шух. І. 21.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЛА́БА', и, жін., діал. Лапа (у 1 знач.). Хапався [хапається] лабами за коріння, нюхає і ричить [ведмідь], так ричить, мов розгніваний п'яниця (Іван Франко, IV, 1950, 26); — То як же це ти сам в таку даль подавси [подався]? Таж ту [тут] легко господареві Глибокої Дебри в лаби попасти!.. (Петро Колесник, Терен.., 1959, 11).

Ілюстрації