Коренити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:46, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Корени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Укоренять. 2) Бранить сильно, ругать. Не коренила ж вона його ні трохи. Кв. II. 19. Кого попало і корениш, і ганить. Стор. І. 53.