Гидливий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:02, 5 листопада 2019; Aokozak.fpmv19 (обговорення • внесок)
Гидливий, -а, -е. Брезгливый, брезгающій. Драг. 35.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ГИДЛИ́ВИЙ, а, е. Який відчуває огиду до кого-, чого-небудь. Йому стало гидко й противно, бо він був гидливий зроду (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 334); // Який виражає огиду. Слизькі холодні руки фельдфебелеві ковзались по тілу. Пересмикувала гидлива дріж (Василь Козаченко, Золота грамота, 1939, 5); Гидливий рух Потоцького не уникнув його [Юстовського] пильних очей (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 101).
Ілюстрації
|
|
|
|
