Копит
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:43, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Копит, -та, м. 1) = Копито. А у мого коня золота грива, золота грива, сребраний копит. Чуб. III. 309. Не дба про те, що їх нога роздавить, або копит звіряти польового. К. Іов. 89. 2) мн. Копити. Раст. = Копитень. Ум. Копито́к, копи́тонько. Пінь мій сивий, золотії гриви, копитоньки золотії. МУЕ. III. 116.
