Копистка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:43, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Копистка, -ки, ж. 1) Веселка, деревянная лопатка для мѣшаніи тѣста. 2) Лопаточка. Мнж. 182. 3) Презрительно — о плохомъ оружіи: шпагѣ, саблѣ. На дуель! Вихопивши свою копістку, ну нею вихрить чоловікові. Ном. Соснові копистки стругали і до боків поначепляли (о каррикатурномъ вооруженіи). Котл. Ен. IV. Ум. Кописточка. Руки як кописточки. Ном.
