Копилити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:43, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Копилити, -лю, -лиш, гл. — губи. Отдувать, оттопыривать (губы). Переносно: важничать, относиться къ чему съ пренебреженіемъ; дуться. Не копильте, каже, дітки, губок, не копильте! Їжте, воно смашне! Сим. 231 — 232. Не будете ви в нас копилить губу, як ті запорожці, що всі в них рівні. К.