Коняка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:42, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Коня́ка, -ки, м. и ж. Ув. отъ кінь. Ой у мене був коняка, був коняка розбишака. Щог. Вовк був з добру коняку. Чуб. Ум. Конячка. Бодай тебе волами возили, а мене хоч коростявою, та конячкою. Ном.