Коня
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:41, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Коня́, -ня́ти, с. Лошенокъ, а также плохая лошаденка. Чуже коня паня. Ном. Ум. Коненя. На зирив він коненя на ярмарку. Рудч. Ск. II. 175.