Кулик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:26, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
І. Кулик, -ка, м. Ум. отъ куль.
ІІ. Кулик, -ка, м. 1) Куликъ. І кулик чайку взяв за чубайку. Лукаш. 25. Сидить кулик на болоті. Чуб. І. 260. Кулика вбити. Споткнуться? Здоров був, кулика вбивши (куликнувши, спіткнувшись, не знать де взявшись). Ном. № 6640. 2) Вареная лепешка изъ гречневой муки. Маркев. 155. Ум. Куличок.
