Кив!
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:00, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
І. Кив! меж. Выражаетъ киваніе. Вона йому кив оддалеки головою. Г. Барв. 461. Кивморг на його! Нп.
ІІ. Кив, -ва, м. Кивокъ, мимическій знакъ. Хто не слухає кива, той послухає кия. Ном. Там такий, що все на кивах та на мигах. Ном. № 5774. Підсунувши вгору шлика кивом. К. ЦН. 173.
