Беззаконник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:12, 14 жовтня 2019; Dykirdieieva.pi19 (обговорення • внесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Беззаконник, -ка, м. Беззаконникъ, преступникъ. Зараз же бумагу посилає, щоб беззаконника такого то схопить. Гліб.

Словник Грінченка

української мови Бориса Грінченка

Сучасні словники

української мови

Беззаконник, -ка, м.Той, хто порушує закон. Цар.. зараз же бомагу й посилає. Щоб беззаконника такого-то схопить (Гл., Вибр., 1957, 60).

Синоніми до слова беззаконник

  • СВАВІЛЬНИК (той, хто проявляє свавілля), СВАВОЛЕЦЬ, САМОВОЛЕЦЬ, САМОПРАВЕЦЬ, САМОДУР, БЕЗЗАКОННИК.

[1]

Ілюстрації

9e69ed0e-f237-490a-bd44-debea4bf1a83.jpg x140px x140px x140px


Медіа


Додаткові дані

[2] [3]

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Беззаконник&oldid=272751