Колокіл
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:44, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Колокіл, -ко́лу, м. 1) Колоколъ. Он чия ж тут беседа тут вечеряє весела? Бийте коли, все колоколи, колоколи кованії у нас гості проханії. ХС. VII. 425. 2) Звонокъ на шеѣ коровы, козы. Вх. Зн. 27. Ум. Колокілок.