Мельник Альона Олександрівна

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:03, 13 жовтня 2019; Aomelnyk.pi18 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Виробнича (за спеціалізацією «Управління електронним навчанням») практика

Мельник Альона Олександрівна


Виробнича (за спеціалізацією «Управління електронним навчанням») практика с другого освітнього (магістерського) рівня заочної форми навчання спеціальності «Початкова освіта» Педагогічного інституту.

База для проведення практики: Навчально-виховний комплекс №141 «ОРТ» (м. Київ, бул. Шамо 5)

Завдання 1


Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ. Інтерв’ю з керівником навчального закладу та його заступниками.

- Юрій Григорович, як ви вважаєте, чи готовий український вчитель до впровадження інновацій в школу?' - Мені часто кажуть про те, що педагог не готовий. Але вчителі не бояться комп’ютерів, вони просто з ними ще недостатньо знайомі. Коли багато хто з них вчився, комп’ютерів не було, а зараз вони з’явилися. Якщо б у кожного вчителя в школі була сучасна техніка і швидкісний Інтернет, вони б із задоволенням ними користувалися. - Отже, сьогодні ви, вже спираючись на власний досвід, можете сказати, чи потрібні нашій сучасній школі ІКТ-технології?' - На мій погляд, сучасна освіта, як і всі ми, існує в умовах бурхливого розвитку. Тому цілком логічно, що інформаційні технології і, звичайно, ІКТ стрімко впроваджуються у навчально-виховний процес. Я вважаю, що це позитивні зрушення. Адже, при грамотному використанні, ІКТ дозволяють значним чином підвищити ефективність та якість навчання, за рахунок його індивідуалізації та інтенсифікації. - Якщо говорити безпосередньо про вплив ІКТ на якість освіти у вашому навчальному закладі, чи є результати? І завдяки яким інструментам вони досягаються?' - Цей вплив позитивний, тому ми маємо такі ж самі результати. В першу чергу ІКТ дозволили об’єднати усіх учасників навчально-виховного процесу в єдине комунікаційне та освітнє середовище і безпосередньо надали нам низку зручних та корисних сервісів. У кожного вчителя збільшилися можливості управління індивідуальною роботою учня при підготовці до уроку (домашні завдання, інтерактивні додатки, бібліотека, тести та ін.), що звичайно принесло позитивні якісні зміни у процес засвоєння знань, умінь та навичок. Окрім цього, тепер батьки наших учнів отримують об’єктивну та повну картину успішності своєї дитини. Ця проблема легко вирішилася у нашій школі з впровадженням проекту «Щоденник.uа». - Які перешкоди трапляються під час впровадження ІКТ в школу?' - Досвід показує, що основними бар’єрами є низький рівень заробітної плати працівників освіти, недостатня кількість техніки в навчальних закладах, відсутність Інтернету. Вирішення цих глобальних питань полягає в об’єднанні зусиль чиновників, батьків, вчителів та провайдерів необхідних ІТ-технологій. - Дякую! Мені було дуже приємно з вами поспілкуватися.'

Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ.

У НВК №141 ОРТ на даний час працює 65 вчителів. Із 65 педагогів школи - 54 мають вдома комп'ютери. Володіють ІКТ на високому рівні – 30 вчителів, на достатньому рівні – 12, на середньому рівні – 10, на низькому рівні -3. Враховуючи принцип педагогічної доцільності, вчителями використовуються навчальні презентації, відеофільми, електронні тести, електронні словники, програми-перекладачі, програми, спрямовані на відпрацювання математичних, граматичних, фонетичних, мовленевих навичок, створені умови для самостійної роботи учнів в позаурочний час. Для ефективного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в навчальний процес у нашій школі:  педагоги постійно підвищують кваліфікацію у галузі ІКТ;  планується участь у роботі семінарів та конференцій щодо використання ІКТ в навчальному процесі;  створена скарбничка педагогічного досвіду з використання ПК;  складено план проходження курсів «Інтел», користувач ПК, WEB-2.0. На даний момент 29 педагогів пройшли курси «Інтел», 32 – користувач ПК, 13 - WEB-2.0. , цифрові технології - 15.


ІК- компетентності вчителів, вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування

Вчитель загальноосвітнього навчального закладу має володіти сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями для відповідного, безпечного і ефективного їх застосування з метою навчання і виховання, забезпечення співпраці з батьками і колегами, а також в повсякденному житті.

ІК-компетентність вчителя може бути охарактеризована наступними показниками:
  • сформованістю навичок користувача, що передбачає набуття основних навиків роботи на персональному комп’ютері без застосування мережі Інтернет (використання графічного і текстового редакторів MS Word, електронними таблицями MS Excel, презентаційних інструментів MS PowerPoint та інструментів для створення і обробки мультимедійних файлів;
  • володінням Інтернет-сервісами та технологіями (електронною поштою, пошуковими сервісами тощо), використання соціальних сітей для професійного розвитку;
  • наявністю уявлень про існуючі електронні освітні ресурси, експертну оцінку їх психолого-педагогічної значимості;
  • уміннями усвідомленого використання різних електронних засобів в навчально-виховному процесі, володінням методичними прийомами їх застосування;
  • вмінням забезпечити безпеку і здоров’я дітей під час використання ІКТ.

Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення).

Апаратне забезпечення:

  1. 2 комп’ютерні кабінети (32 комп’ютери),
  2. 5 комп’ютерів для адміністрації,
  3. 1 комп’ютер в бухгалтерії,
  4. 1 комп’ютер в бібліотеці,
  5. майже в кожному класі у вчителя є ноутбук та телевізор
  6. всі комп’ютери підключені до інтернету, в школі працює Wi-Fi.
  7. 2 інтерактивні дошки
  8. принтери, сканери

Програмне забезпечення:

  1. Microsoft office
  2. Windows
  3. Антивірусна програма
  4. Текстові редактори
  5. Графічні редактори
  6. Браузери
  7. 1С для бухгалтерії та керівництва школи

Інформаційно-освітнє середовище школи. Інформаційно-освітнє середовище школи представлено офіційним сайтом школи 2 вчителя інформатики підтримують ІТ інфраструктуру школи і забезпечують використання ІКТ в навчально-виховному процесі. Навчально – наукове забезпечення. В нашій школі інформатика активно вивчається з 2 класу. В початковій, середній та старшій школах всі учні забезпечені підручниками та зошитами за оновленою програмою. На уроках інформатики всі діти забезпечені доступом до комп'ютерів та до мережі Інтернет. Також кабінети інформатики оснащені головним (локальним) комп'ютером.


Завдання 2


Кожен чудовий вчитель та кожен чудовий навчальний заклад постійно працює над покращенням умов для навчання. Ми сподіваємось, що наші учні будуть навчатись протягом життя, тож і ми як вчителі маємо постійно вчитись та самовдосконалюватись. Цей курс Массачусетського технологічного інституту створено для освітніх лідерів (від вчителів до директорів шкіл), які хочуть впроваджувати інновації у своїх навчальних закладах.

В рамках цього курсу педагогічний колектив пройдете крізь навчання, експериментування та самоаналіз, які допоможуть вам набути впевненості і навичок, необхідних щоб очолити вдосконалення освітнього процесу у навчальному закладі. За допомогою практичних вправ ви разом із колегами створите спільне бачення якісно нового рівня роботи вашої організації, зробите перші кроки для реалізації цього бачення і навчитеся вимірювати прогрес на вашому шляху. Особливу увагу буде приділено розвитку потенціалу школи із акцентом на співпрацю та побудову партнерських відносин із зацікавленими людьми на всіх рівнях. Цей курс засновано на досвіді роботи Джастіна Рейча (Teaching Systems Lab, Массачусетський технологічний інститут) та Пітера Сенджа (Школа управління Слоуна, Массачусетський технологічний інститут).

Наприкінці цього курсу ви розпочнете впровадження ініціативи з покращення навчального процесу у вашому навчальному закладі та навчитесь краще розуміти себе як лідера та агента змін. Ви познайомитесь та налагодите зв’язки із колегами-освітянами, які також займаються цією важливою роботою.

Цей курс створений за фінансової підтримки Microsoft в рамках програми Microsoft K-12 Education Leadership, заснованої для того, щоб надати можливості для розвитку шкільним лідерам в усьому світі. Оригінал курсу доступний на платформі edX.
https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:MIT+LIIS101+2018_T3/about

Завдання 3

ІКТ В ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛИ (ВИСТУП НА ПЕДРАДІ)

Високоякісна освіта в інформаційному суспільстві – це безпосередній процес. Він передбачає комплекс  передумов, що потребують безперервного відновлення досягнутого рівня освіченості на основі нових знань. ІКТ істотно впливають на формування нового змісту освіти, а також – на зміну організаційних форм і методів навчання. Впровадження ІКТ в систему освіти впливає на культуру процесу навчання. Ці зміни є комплексними: визначають педагогічні, методичні й технологічні підходи. Основні напрямки реалізації стратегії розвитку інформаційного суспільства Україні визначені Законом України « Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні  на 2007 – 2015 роки»

Особливості освітнього процесу в віртуальних спільнотах:

  • Знання членів спільноти втілюються в онлайнові інформаційно-освітні ресурси:
  • Існує якісна обробка інформації під час формування інформаційних ресурсів спільноти;
  • Висока персоналізація навчання;
  • Тривале неявне навчання.
  • Базові категорії навчальної діяльності в контексті безперервної освіти( за даними Комісії ЄС)

Існує чимало віртуальних середовищ, від найпростішого (списки розсилки) до повнофункціональних , коли спілкуючись люди використовують особливі методи координації своєї діяльності ( проектні групи). Аналіз таких середовищ свідчить про те, що освітні спільноти підтримують усі категорії безперервної освіти: професійно –орієнтовані – формальне і неявне навчання, а проектні групи обмежуються неявним навчанням з поданням інформації дуже високого рівня ( поширення інформації про новації, обмін досвідом, обговорення останніх наукових і практичних результатів, стимулом до того є спільне проектне завдання). Прикладом цього є проект «Класна оцінка» і створені власні блоги педагогів, де можна ознайомитись з досвідом роботи вчителів.

Основне призначення інформаційно-комунікативного овітнього простору – створення умов для реалізації всіх процесів пов’язаних їх:

  • Навчанням та здобуття знань у сучасних умовах;
  • Розширення доступу до навчання більшої кількості людей;
  • Можливість спільного використання знань;
  • Розширення творчої діяльності об’єктів навчання; (завдяки використання нових ІКТ);
  • Забезпечення безперервної освіти;
  • Оптимізацією та динамізмом підготовки педагогічних казрів, їх застосування до потреб суспільства.

Усвідомлення Усвідомлення ролі ІКТ. Прикладом є прийняття і використання дистанційної форми навчання на основі використання телекомунікації. Це і окремі модулі, формування дистанційні центри, з вибором навчальних курсів, засобів аналізу навчальної діяльності і методичної підтримки учнів. ІКТ відіграє важливу роль як засіб підтримки та управління навчальним процесом, засіб створення, зберігання та доставки навчального контенту і засіб забезпечення взаємодії між його учасниками. Важливу роль відіграє електронна пошта. Усвідомлення необхідності трансформації для розвитку форм і змісту навчання. В результаті використання перших засобів дистанційного навчання сформувалися нові потреби в вдосконаленні форм і змісту навчання. Виникли нові теорії, методи та моделі розробки навчального матеріалу. Розвиток інтерактивного та мультимедійного контенту засобів взаємодії між учасниками навчального процесу, а також розширення електронного навчання на нові галузі знань сприяло розумінн. Того, що навчальний контент є стратегічним засадом упредметнених світових знань інтегральним навчальним ресурсам, що потребує оновлення, розвитку, адаптації до нових умов. Усвідомлення ролі стандартизації інформаційних технологій для навчання.

Обмеженість традиційних моделей навчання потребує переорієнтацію освіти з репродуктивних , традиційних, «розмовних» технологій на ІКТ, ІТ, удосконалення нових технологій, які себе успішно зарекомендували.

ІІ. Інноваційність.

Інноваційність як каталізатор розвитку. Інноваційному суспільству притаманні різноманітні інновації – стрибкоподібні та інтерактивні. Наприклад, поява Інтернету зумовила не лише розвиток нових сфер виробництва й напрямів науки, а й інформаційного суспільства, прискорення темпів упровадження технологічних та організаційних інновацій і, водночас, формування нових знань у різних галузях знань. Це дало змогу по новому організувати масову й безперервну освіту, створити умови для взаємодії розподілених наукових і педагогічних колективів і забезпечити доступність наукової та навчальної інформації для віддалених споживачів. Еволюція та конвергенція як рушійна сила інноваційності. Розвиток ІКТ, процеси їх еволюції та конвергенції демонструють багато прикладів інновацій, спочатку не пов’язаних з навчанням, які успішно трансформувались й інтегрувалися, в технології навчання. Інноваційність і розвиток людського фактора. Сучасне суспільство має вирішувати триєдину проблему: продукувати інновації, впроваджувати інновації та готувати людей здатних працювати в умовах постійного впровадження інновацій. Важливість розвитку людського чинника ілюструється численними програмами розвитку креативності, розвитку здібностей до самостійного навчання та вдосконалення, а також підвищення вимог до опанування сучасних технологій роботи з інформацією та знаннями.


ІІІ. Визначеність та інформування (як база подальшого розвитку)

Технологічна визначеність. Однією з актуальних проблем у сфері розвитку ІКТ, а також науки та освіти на їх основі, є формування єдиної термінологічної та понятійної бази, без якої неможливі розвиток, інтеграція та вдосконалення, ускладнюється розуміння суті наукових або практичних результатів і досліджень. Інформування як доступ до інформації для всіх (або реалізація феномену інформаційних бажань). Певну роль у подоланні цієї перешкоди відіграє Міжнародна програма ЮНЕСКО «Інформація для всіх», яка, зокрема, «зорієнтована на підтримку безперервної освіти у сферах комунікації, інформації та інформатики» та «сприяння формуванню мереж інформації та знань». Контент, контекст і технології як база для досягнення стійкого успіху. Запоруку стійкого успіху – у вмінні поєднувати наявні факти та думки, закони і символи, простір і час, контент, контекст і технологію, ситуативність і постійність. Розвиток компетенцій базується саме на опануванні майстерності комбінувати, щоб отримати з простих, усім доступних компонентів, інгредієнтів, технологій, нових знань, умінь і досвіду. Визначеність і поінформованість у контексті вивчення найкращої практики. Вивчення і адаптація прикладів найкращої практики в освіті та сфері наукових досліджень може лише пришвидшити розвиток, а й частково зберегти від зайвих витрат, сприяючи відносно стійкому загальному розвитку. Стрімке збільшення обсягу знань і частота зміни технологій вплинули на темп, форму та зміст розвитку навчальних середовищ. Запорукою якісного функціонування навчального середовища є його інтелектуальна складова, результат актуалізації процесів педагогічного проектування як бази для подальших успіхів реалізації процесуальних моделей.

Багато говорять про переваги сучасних навчальних середовищ, проте необхідне також не лише всебічне вивчення моделей навчання на базі електронних навчальних середовищ, а й адекватне відображення кожного процесу у відповідних засобах ІКТ. Технологічні аналоги призначені для організації традиційно урочно-лекційного навчального процесу і оцінювання рівня знань (системи тестування).

З погляду навчальних середовищ, соціальні мережі і відповідні технології являють собою значний потенціал для реалізації навчання як соціального процесу, сприяючи взаємодії та обміну думками, обміну результатами та їх обговорення.

Технологічна база взаємодії (особистісно орієнтований процес, інтерактивна взаємодія, система корпоративної взаємодії, критичне мислення, проектні технології). Пріоритети процесу навчання (знання, компетенції, інноваційна культура, лідерство, командна взаємодія). Принципу оцінки результативності. На сучасному етапі інтенсивне впровадження ІКТ у сфері освіти в Україні є національним пріоритетом. Згідно з Концепцією Державної цільової програми «Сто відсотків» на період до 2015 р. « В умовах становлення і розвитку високотехнологічного інформаційного суспільства постає необхідність у стовідсотковому впровадженні у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій» До інформативних компетентностей відносяться такі знання:

Розуміння функцій основних комп’ютерних програм, зокрема графічного редактора, текстового процесора, електронних таблиць, баз даних, засобів для створення презентацій, засоби збереження, опрацювання та архівавування даних; Освіченість у своїй сфері діяльності, яка базується на використанні Інтернету та електронних засобів передання даних таких як е-mail, відео конференція та інше. Усвідомлення потенціалу інформаційних технологій для можливості працевлаштування; Базове розумінні надійності та достовірності даних. До інформативних компетентностей відносяться такі вміння та здатності:

Шукати, збирати, створювати, організовувати електронні дані, систематизувати отримані дані і поняття, уміти відрізняти суб’єктивне від об’єктивного. Використовувати потрібні засоби (презентації, графіки, діаграми, карти знань); Шукати й знаходити потрібні веб-сайти та використовувати комунікаційні Інтернет-сервіси; Використовувати інформаційні технології для критичного осмислення того, що відбувається,.


  Для цього необхідно, щоб учитель сам професійно володів основами інформаційних знань і був готовий транслювати їх, формуючи особливий тип культури – інформаційн

Тематика і зміст телекомунікаційних проектів повинні бути такими, щоб їх виконання цілком природно вимагало використання можливостей комп’ютерних телекомунікацій.

Телекомунікаційні проекти виправдані педагогічно, якщо в ході їх виконання:

Передбачаються численні, систематичні, разові або тривалі спостереження за тим або іншим природним, фізичним чи соціальним явищем, які потребують збирання даних у різних регіонах для вирішення порушеної проблеми; Пропонується спільна творча розробка деякої теми – суто практична або творча робота (створення електронної газети, веб-сторінки, книги, музичного твору, створення чи вдосконалення педагогічного програмного продукту, організація культурних заходів, народних свят та інше) Навчання в співробітництві – це модель використання малих груп учнів. Навчальні завдання структуруються таким чином, щоб усі члени команди були взаємозв’язними та взаємозалежними і при цьому достатньо самостійними в оволодінні матеріалом і розв’язання задач. Учитель виявляється вільним і здатним до маневру на занятті. Він може більше приділити уваги окремим учням або групі. Разом з тим він, у потрібний момент може об’єднати всіх учнів разом і дати необхідні пояснення.

Креативне навчання передбачає вільний доступ кожного учня до ресурсів мережі Інтернет і базується на даних принципах:

  • основою креативного навчання є передбачуваний освітній продукт, що буде створений учнем;
  • принцип відповідності зовнішнього освітнього продукту учня його внутрішнім потребам ( безпосередня діагностика особистого освітнього зростання);
  • принцип індивідуальної освітньої траєкторії учня в освітньому просторі;
  • принцип інтерактивності занять, які здійснюються за допомогою телекомунікацій;
  • принцип відкритої комунікації щодо створюваної учнем освітньої продукції.

Досвід роботи нашої школи показують, що проекти створені учнями значно поліпшуюсь запам’ятовування матеріалу, сприяють його ідентифікації та практичній реалізації. Водночас упровадження методів інтерактивного навчання ставить нові завдання перед учителем, вимагає високого рівня їхньої педагогічної майстерності. Формування професійних компетентностей учителя для впровадження методів активного навчання з використанням ІКТ є необхідною умовою успішного виконання завдань шкільної освіти.

Учитель повинен знати теорії та методику навчання:

  • проблеми дистанційного навчання;
  • методику вивчення та використання мережевих технологій у навчальному процесі;
  • методику роботи з електронними навчальними засобами в процесі вивчення навчальних дисциплін;
  • формування інформаційної, проектної, технологічної культур учнів;
  • мультимедійні технології .
  • Неабияке значення має підготовка і передпідготовка фахівців у системі дистанційної освіти.

Актуальним стає формування та функціонування електронних бібліотек, створення мережевих електронних ресурсів та технологій в книго торгівельній, бібліотечно-інформаційній, бібліографічній діяльності.

Методи активного навчання з використанням ІКТ підвищують інтерес учнів до здобуття нових знань та їх практичного застосування, сприяють пошуку власних підходів до розв’язання нестандартних завдань, розвитку інтелектуальних і творчих здібностей, учать орієнтуватись в інформаційному просторі, сприяють формуванню інформаційної культури школярів, створюють необхідні умови для реалізації особистісно орієнтованого навчання, підготовки випускників школи до життя в інформаційному просторі.


Завдання 4

Проектування інформаційного освітнього середовища навчальної установи Основні завдання для побудови ІОС:

  • розвиток та модернізація матеріальної бази інформатизації (придбання комп‘ютерів, розробка програмного забезпечення;
  • створення корпоративної мережі, підключення до мережі Інтернет, обладнання відповідних приміщень);
  • створення організаційної структури управління процесом інформатизації (внесення змін до посадових обов‘язків працівників установи, призначення відповідального);
  • підготовка педагогічних працівників до ефективного використання інформаційних технологій;
  • створення єдиної корпоративної бази даних;
  • створення корпоративної пошти.

Змістовним та структурним наповненням ІОС дошкільного закладу може бути:

  1. індивідуальні портфоліо керівника та вчителів;
  2. віртуальний методичний кабінет;
  3. е-бібліотека
  4. сторінки логопеда, психолога, медичної сестри
  5. е-меню
  6. створення та зберігання документації
  7. зв'язок батьки-вихователі-адміністрація
  8. електронна черга

Технологічна складова:

  • Система засобів, що забезпечує проведення робіт з усіма видами навчальної інформації, яка включає механізми її обробки, збереження, оперативного пошуку та тиражування. Розгорнута система засобів масової інформації.
  • Система, що забезпечує введення в експлуатацію, сервісне обслуговування, ремонт і модифікацію використаних у роботі з освітньою інформацією технічних засобів.

Інформація взята: http://ito.vspu.net/ENK/2015-2016/ikt_magistri/lections/lection_3.htm#2 Модернізації ІТ інфраструктури

  • Оновлення ноутбуків
  • Придбання:
  • кабелів HDMI
  • двох планшетних комп'ютерів impression
  • SMART Board
  • Збільшення радіусу дії wi-fi мережі
  • Оновлення програмного забезпечення

Формування ІК- компетентності вихователів освітньої установи Формування ІК- компетентності вихователів можливе через такі заходи як:

  • тестування на визначення точного рівня ІК-компетентності вихователя;
  • курси підвищення ІК-компетентності (за рівнями знань);
  • система постійно діючих семінарів з питань вдосконалення навиків роботи на комп'ютері з різними програмами і вживання ІКТ в освітньому процесі;
  • індивідуальні консультації за запитом;
  • система проблемних семінарів на основі вивчення освітніх потреб у використанні ІКТ;
  • система майстер-класів, стажувань у педагогів компетентних в ІКТ;
  • наради – семінари, тренінги;
  • система дистанційного навчання.