Олійник

Словник Грінченка

Словарь української мови Борис Грінченко

Олійник, -ка, м. 1) Приготовляющій или продающій растительное масло. 2) Птица иволга. Вх. Пч. II. 13.

Сучасні словники

ОЛІ́ЙНИК, а, ч.

1.Той, хто виготовляє або продає олію; власник олійниці (див. олі́йниця11).
[Старий диякон:] Ти приходь на дворище до мене, я олійник, Агатофілом звуся, коло Термів моя оселя (Л. Укр., II, 1951, 229); Раптом сталася новина: Метелицю не приймають у компаньйони до олійника Гугнявого Петра (Ковінька, Кутя.., 1960, 88); // Робітник підприємства, на якому виготовляють олію. Нехай в олійниці олійник тараном Макухам завдає якмога гіршу муку (Г.-Арт., Байки.., 1958, 45).

Ілюстрації

x140px

x140px

x140px

x140px