Бондарь
Бондарь, -ря, м. Бочаръ. Покинь, покинь, старий бондарь, по дочці плакати, покинь відер набивати — будеш панувати. Чуб. V. 428. Ум. Бондарець, бондарик. На дворі погребець, на погребці бондарець: «ой бондаре, бондарику, — набий мені бочку». Чуб. V. 1174. Ув. Бондарисько, бондарище, бондарюга.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БО́НДАР, я, чол.
Майстер, ремісник, що виробляє діжки, бодні, дерев'яні відра і т. ін. Унадився ж наш Василь до старого Наума..: то діло було до коваля, то до бондаря (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 55); У Йосипа, у тесляра Чи бондаря того святого, Марія в наймичках жила (Тарас Шевченко, II, 1953, 306); Свистів стругом бондар, що тут.. робив обручі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 125).
Ілюстрації
|
|
|
|
