В’язи

В’язи, -зів, м. мн. Шейные позвонки. Аби голова на в’язах, а розум буде. Ном. № 4877. Трохи в’язи не звихнулись. Котл. Ен. VI. 41.

Сучасні словники

• в'я́зи

множинний іменник шия розм. Орфографічний словник української мови. 2005. 

• в'язи

-ів, мн., розм. Тильна частина шиї; шийні хребці. || Взагалі вся шия. •• Скрути́ти в'я́зи розм. — перемогти когось, вбити, завдати повної поразки. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації

• 

  в'язи

• 

  в'язи

Посилання

https://ukrainian_explanatory.academic.ru/28455/%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B8