Кметити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:28, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кмети́ти, кмечу, -ти́ш, гл. Смекать, понимать; замѣчать, примѣчать. Уже дитина кметить. НВолын. у.