Клячати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:28, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кляча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Стоять на колѣняхъ. 2) Дѣлать родъ плетня въ лѣсу, подрубивъ тонкія деревья, наклонивъ и нерепутавъ ихъ между собою. Чигир. у.