Клятьба

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:27, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Клятьба́, -би, ж. 1) Проклятіе. Слухайте, пановемолодці, як то жіноцька клятьба дурно йде. ЗОЮР. І. 217. 2) Заклятіе. Як німа клятьба, то візьмеш скарб, а то, кажуть, ні. Канев. у.