Клямка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:27, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Клямка, -ки, ж. Щеколда. Коли чує, хтось лапає біля клямки; відчинив двері. Стор. Клямка запала. Дѣло кончено, поздно ужъ. Ном. № 1840, 1841. Ум. Клямочка. Вона зараз притягне залізну клямочку з гвіздочком. Ком. II. 67.