Клякати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:27, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кляка́ти, -ка́ю, -єш, с. в. кля́кнути, -кну, -неш, гл. Становиться, стать на колѣни. Ой як дівча ся улякло, на коліна пред ним клякло. Гол. І. 237. Клякни, клякни, жено моя, буде стята гловка твоя. Гол. І. 172.